Інтер’єрний живопис – шлях із високого мистецтва в декор

Як читач уже, напевно, знає, живопис – це окремий жанр образотворчого мистецтва, де зображення фіксують на поверхні за допомогою фарб, а об’єм, тони, півтони та відтінки досягають шляхом змішування фарб на палітрі. Своєю чергою, живопис поділяється на різні підвиди. До них належить живопис станковий, живопис монументальний і живопис декоративний. Поговоримо трохи про останній підвид.

Із самої вже назви випливає, що цей різновид живопису призначений для того, щоб щось декорувати. Саме прикрашання і створення затишку в будинку, кімнаті, приміщенні є основними завданнями декоративного живопису. Тому, часто, в підвидах живопису декоративного виділяють живопис інтер’єрний, як саме напрямок живопису, де ми створюємо все для прикрашання внутрішнього інтер’єру приміщень. На відміну від живопису станкового, галерейного, цей вид мистецтва не володіє такою високою художньою та культурною цінністю, що, тим не менш, не робить його гіршим. Навпаки, до інтер’єрного живопису належить левова частка всього того, що взагалі створюють художники. Союз дизайнера і художника в цьому випадку втілюється як ніде найкраще.

До інтер’єрного живопису належать аж ніяк не тільки картини олією. Давайте перерахуємо деякі типи такого напряму мистецтва:

– фрески – зображення, створені відразу по мокрій штукатурці. Дуже старовинний і представницький жанр живопису;

– мозаїки – не менш давній вид декоративного живопису, що корінням сягає в тисячоліття. Цей метод полягає у створенні зображення шляхом приклеювання на загальну основу частин матеріалу, що відрізняються за фактурою, структурою, тоном і кольором. Як правило, для цього використовували смальту – матове скло. Також, це можуть бути фрагменти каменю. Думаю, не потрібно говорити, що такий трудомісткий і витратний спосіб декорування приміщень могли собі дозволити тільки нечувано багаті представники знаті. Зараз, мозаїка – доля більш публічних закладів, ніж приватних, хоча, звичайно, багаті люди з аристократичними замашками існують у будь-якій епосі;

– гобелени – це різновид килима, з сюжетним або орнаментальним розписом. У всі віки вважалися ознакою заможності, багатства й аристократизму. Вишивка на них, як правило, робиться майстрами вручну;

– колажі – свого роду “аплікація” – те, що багато хто з нас навчався робити в дитячому садку, але, звісно, тут це виконано на більш високому смисловому і технічному рівні. На однотонну основу приклеюються фрагменти, що відрізняються від основи кольором, тоном, фактурою. Створюються сюжети, уривки образів, смислові асоціації. Таким чином формується красивий і цікавий витвір декору;

– панно – композиції, які розташовуються на одній площині, але складені з різних композитних матеріалів. Це може бути пластик, дерево, камінь, тканина, фрагменти гіпсу, металу, картону та інше. З усього цього можуть складатися цілі картини, історії, сюжети. Таке панно гідно стане багатою прикрасою будь-якого будинку;

Ми ж говоритимемо більше про картини, адже саме вони є основним предметом нашого обговорення, а також, є найпростішим і найдоступнішим шляхом декорування інтер’єру.

У галереї все служить для обслуговування предмета мистецтва (картини). А ось у нас вдома, картина, нехай навіть авторська, повинна обслуговувати інтер’єр, нести якесь колірне, форменне або смислове навантаження в дизайні. До слова, потрібно додати, що інтер’єрні роботи можуть бути декількох видів: принти на полотні, плакати, постери, машинна графіка або ж, власне, авторські роботи, написані олією чи акрилом. До переваги останніх схиляється і автор цієї статті. Шматочок мистецтва у вас вдома – це і є зі смаком підібрана картина художника, що висить на вашій стіні.

Картини для інтер’єру не є задвірками творчості. Вони складають свій мікрокосм, пласт мистецтва. Іноді, серед такого інтер’єрного живопису можна зустріти справжні діаманти. Якими ж відмінними рисами повинні володіти інтер’єрні картини? Запропонуємо свій перелік вимог до твору такого плану:

Інтер’єрна картина не повинна бути кричущою. У ній не має бути поляризації емоцій. Вона покликана нести комфорт, спокій і затишок, а не вибух емоцій та епатажу.
Інтер’єрна картина помірна в колірній гамі. Найчастіше це пастельні тони, коричневі, або навпаки – променисто світлі. Тут не може бути місця токсичним яскравим кольорам. Картина не повинна дратувати, або бути занадто помітною.
Інтер’єрна картина, як правило, не несе в собі глибокого сенсу. Хоча, звісно, можуть бути і винятки з правил.
Інтер’єрна картина повинна вписуватися в інтер’єр і доповнювати його. По-іншому і бути не може. Тому кожну роботу потрібно старанно підбирати на предмет відповідності.
Інтер’єрна картина має бути більш-менш доступною в плані вартості. Звичайно, є дуже дорогі інтер’єрні картини, але це не змінює загальної тенденції дешевизни цього виду живопису.

Підбиваючи підсумки сказаного вище, ми можемо зробити висновок, що інтер’єрний живопис – дуже важливий елемент сучасного дизайну і декору, який поєднує в собі елементи високого мистецтва і просто красивого оформлення приміщення. При цьому, такий живопис анітрохи не втрачає краси, чарівності і може гідно конкурувати з верстатним галерейним живописом. Грамотно вписана в декор кімнати картина буде оживляти її, приносячи господареві радість і натхнення довгі роки.