Види художників та особистість художника

Я сама – художник, навчалася в художній академії, і дружу з різними художниками. За багато років я бачила багато типажів людей нашої професії. Для початку потрібно визнати, що величезна маса людей вважає художників дивними і загадковими особистостями. Дивними в поведінці, у баченні світу, у звичках. І це, треба визнати, правда! Ось, до речі, нещодавно гуляла в районі рідної художньої академії, і йдуть дівчата, і по них здалеку видно, що художниці. Так, і це не погано і не добре, просто ми інші)))))

Хочу надати читачеві свою маленьку класифікацію художників. Я, звісно, не історик мистецтва чи теоретик мистецтва, але спостерігати вмію. І на підставі моїх спостережень можу виділити види людей художньої професії. Скажу одразу, що деякі спостереження можуть декого розсмішити і потішити, а когось навіть образити. Заздалегідь прошу вибачення колег по цеху, якщо впізнають себе в нижченаведених описах, але ось так ми всі виглядаємо з боку)))))

Отже, поїхали! ВИДИ ХУДОЖНИКІВ:

1) Художник-початківець. Мечеться між класиками, на кшталт Леонардо да Вінчі, і сучасним абстрактним мистецтвом, намагаючись їх якось поєднати і знайти свій “унікальний” стиль. Також, у них існує явна боротьба. Вони не можуть визначитися в почерговості дій: що зробити насамперед – стати великими художниками, вписавши себе в історію мистецтва, або стати багато заробляти відразу? Ось така дилема.

2) Художник-реаліст. Малює тільки з натури і виконує роль “фотоапарата”. Не париться особливо, щоб створювати щось нове – його цілком задовольняє перемальовування наявних на увазі об’єктів або готових картин. Має розвинені функції Ctrl+copy Ctrl+v. Був дуже популярний до 19 століття, а потім, після появи конкурента-фотоапарата став трохи страждати в популярності.

3) Художник-фантазер. Сюди належить величезна маса художників, які творять у всіх “незвичайних” для середньостатистичного обивателя стилях і жанрах. Про їхні картини непідготовлений глядач каже: “ШО ВОНО ТАКЕ?” або ще гірше “ЩО ЦЕ ЗА ХРЕНЬ?”. Сюди відносяться сюрреалісти, кубісти, абстракціоністи, імажиністи та інші “-істи”. Непогані хлопці, і малюють добре.

4) Художник-самоучка. Цей вид художника, який був раніше гнаний усіма академістами і “правильними” художниками з освітою, а тепер розправив крила і з кожним днем почувається дедалі впевненіше й упевненіше завдяки особливостям сучасних течій мистецтва, де крапка й смужка вже вважаються шедевром, а навчатися у виші 4 роки вже й не обов’язково. Не любить малювати портрети, бо вони в них виходять дуже сумно (не вміють малювати людей узагалі, окрім тіней і силуетів).

5) Художник, який помірно п’є. У цю категорію потрапляють усі, хто вважає, що допінг у вигляді алкоголю допомагає творити шедеври. При цьому, він ніколи не визнає, що він може “перебрати”, тому що завжди списує все на творчу кризу і пошуки “нового”.

6) Художник-романтик. Це такий собі “творець-Дон Жуан”, якому для натхнення потрібна чергова пасія для нового витка натхнення. Такі художники черпають творчі сили в коханні (часто нерозділеному і нещасному), що накладає відбиток на всі їхні полотна.

7) Художник-батюшка. Такі малюють ікони, сюжети на різну духовну тематику. Часто носять бороди і довге волосся, заплетене в косичку.

8) Художник-алкоголік. Наступний еволюційний щабель помірно-питущого художника. Ці художники що називається “не просихають”. Взагалі живуть в інших світах, через що часто створюють непогані сюжети, за більшого хаосу в роботах.

9) Художник-божевільний. Типу такий закос під Сальвадора Далі. Не у всіх він уміло виходить, але багато хто намагається його наслідувати. Такі особистості і створюють, до речі, навколо взагалі всіх художників ореол “дивацтва” нашої професії, і завдяки їм нас іноді всіх вважають дивними і злегка збожеволілими людьми, що, звісно ж, не так.

10) Розкручений художник. Спочатку належав до однієї з попередніх категорій, але зміг себе розкрутити (або його розкрутили), піднятися і стати такою-собі “шишкою”. Це – наша мистецька еліта. Дуже добре заробляють. При тому, що сюжет їхніх творів і форма вже не важливі – варто йому провести дві лінії, і кілька мазків, як люди повально кричать, що це шедевр, і починають у всій картині шукати приховані смисли і підтексти (яких там, зазвичай, немає), переживаючи споглядальний екстаз. Круті хлопці, одним словом.

А взагалі, якщо серйозно, особистість художника – найголовніша визначальна сила мистецтва. Саме через особистість художника, його досвід, знання, вміння, погляди заломлюється ідея твору і подається на полотно. Знаєте, в інших професіях, менш пов’язаних із творчістю, цей вплив не завжди помітний. Скажімо, якщо ви токар, то деталь, зроблена вами, буде чіткою, зробленою за кресленням, і в ній ви навряд чи зможете висловити свою неповторну індивідуальність. З художниками і людьми мистецтва все зовсім інакше. Тут кожен мазок, кожна техніка, кожен сюжет або побудова композиції є відображенням і відбитком внутрішнього світу їхнього творця.

А що ви самі думаєте про художників? Якщо ви самі художник, то до якого виду себе віднесете, або які ще види людей нашої професії бувають? Дуже хочеться почути!

Олександра Яременко – головний художник арт-студії “PicArt”