Живопис

Живопис – моя улюблена тема. Для тих, хто не знає, що це таке (а саме для вас і існує ця рубрика на моїй сторінці) я все поясню. Живопис – це жанр образотворчого мистецтва, у якому зображення фіксується на поверхні за допомогою фарб.

Своєю чергою, живопис ділиться на станковий (галерейний), монументальний і декоративний. Станковий живопис містить у собі все те, що можна створити за допомогою верстата (мольберта) в межах майстерні художника. Монументальний живопис пов’язаний з малюнком на стіні, тому його іноді називають живописом настінним. Це всі сюжети і зображення, які можуть бути нанесені на стіни, стелі, поверхні, і як правило, вони тісно вплетені в архітектурний ансамбль композиції. Монументальний живопис часто масштабний (як у сенсі техніки, так і широти сюжету). Декоративний живопис може бути і станковим, і монументальним, а його призначення – прикраса інтер’єру. Тут домінують візерунки, текстури, фактури, яскраві кольори і нехитрі зображення.

Повертаючись до теми фарб, скажу, що в теперішньому часі існують 2 основні типи фарб, які в основному застосовуються в живописі (ми не говоримо про графіку!):

Олійні фарби – фарби на основі різного виду олій, що містять пігмент того чи іншого кольору і вирізняються стійкістю, зручністю нанесення, можливістю корекції та великою збереженістю в часі. Для їх розведення застосовуються спеціальні розчинники. Олія – це класичний матеріал для живопису, який перевірений століттями на якість і стійкість.

Акрилові фарби (акрил) – фарби, які створені на водній основі (водорозчинні), хоча після остаточного висихання стають невразливими до води. Акрили являють собою найостанніше покоління фарб, які створені на базі нових синтетичних засобів. Зручні, і доступні.

Щоправда, серед художницької спільноти не вщухають суперечки щодо акрилу. Річ у тім, що на відміну від класичних олійних фарб, акрилові аналоги не пройшли перевірки часом, адже їх створили, фактично, тільки в 30-х роках минулого століття, тож ми ще не можемо говорити про проходження ними тесту на довговічність і не спотвореність.

Відтінок і тони, об’єми – все це досягається за допомогою майстерного змішування фарб на палітрі. За допомогою фарб можливо передати практично будь-яке зображення, а ось ступінь деталізації може дуже сильно відрізнятися. Так, зображення можна зробити гранично стилізованим (спрощеним), навіть примітивним, і водночас максимально деталізованим (ще називається – гіперреалістичним), так що ви взагалі можете не відрізнити таку картину від фотографії. Інакше кажучи, живопис дає свободу художникам з різним рівнем володіння технікою і сюжетною композицією.

А що ви, друзі, думаєте про живопис? Який живопис вам більше до душі: стилізований чи максимально наближений до реалізму? Дуже цікаво буде почути вашу думку в коментарях!

Олександра Яременко, “Венеція – місце романтики”, 2013 р. 100х80 см.